ДО УВАГИ ВЛАСНИКІВ НЕРУХОМОГО МАЙНА
Придбали нерухоме майно, проте у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) виявили чинний запис за попереднім власником. Не поспішайте панікувати, а звертайтесь до державного реєстратора з заявою про внесення змін до запису.
Про процедуру внесення змін до Державного реєстру прав інформує Ганна Пилипенко - головний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
Будь – які записи щодо набуття права власності на об’єкт нерухомого майна фіксуються у Державному реєстрі прав, функціонування якого здійснюється з 01.01.2013. До цього ж часу реєстрація нерухомості відбувалась у Реєстрі прав власності на нерухоме майно (далі – Реєстр прав власності) який з 01.01.2013 став архівною складовою частиною Державного реєстру прав та відповідно до норм чинного законодавства використовувався державним реєстратором виключно для перегляду інформації під час вчинення реєстраційних дій з нерухомістю. Згодом здійснення державної реєстрації за умови таких технічних змін призвели до численних непорозумінь з боку власників об’єктів нерухомого майна.
Тож спробуємо розібратися у ситуації яка викликає запитання у громадян на практиці типової процедури укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Так, у разі відчуження нерухомості, запис щодо права власності за новим власником вноситься державним реєстратором до Державного реєстру прав не анулюючи інформацію щодо попереднього власника у Реєстрі прав власності. Необхідно зазначити, що ведення Державного реєстру прав передбачає, внесення до реєстру відомостей про набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, які є актуальними та мають пріоритет перед записами Реєстру прав власності. Наявний запис у архівному реєстрі щодо продавця не обмежує покупця у здійсненні своїх прав на об’єкт нерухомого майна.
Проте, так зване подвоєння записів не рідко викликає не аби яку плутанину та обурення серед населення, тим самим ставивши під сумнів компетентність державних реєстраторів.
Оскільки політика держави направлена на удосконалення надання якісних адміністративних послуг, прогалина щодо подвійної реєстрації була цілком усунена шляхом внесення відповідних змін до норм чинного законодавства.
Так, пунктом 45 Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що у разі державної реєстрації прав, реєстрацію яких проведено до 01.01.2013 в Реєстрі прав власності, після внесення до Державного реєстру прав відомостей щодо права власності за новим правонабувачем, державний реєстратор проставляє у архівному реєстрі відмітку про погашення запису щодо права власності за відчужувачем.
Правила цього пункту в частині проставлення відмітки про погашення запису в Реєстрі прав власності застосовуються також у разі, коли така державна реєстрація вже проведена в Державному реєстрі прав, без проставлення відповідної відмітки під час проведення реєстраційних дій щодо відповідного об’єкта нерухомого майна - за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав. Така заява може бути подана як особою, записи про яку в Реєстрі прав власності залишилися без проставлення відмітки про погашення, або її спадкоємцями.
Процедура внесення змін є досить легкою, а саме достатньо звернутись до державного реєстратора з заявою про внесення змін та документом про сплату адміністративного збору, що на сьогодні складає 80 грн. Внесення змін до записів здійснюється у строк, що не перевищує одного робочого дня з дня реєстрації відповідної заяви.
Крім того, положення норм чинного законодавства не зобов’язують вносити зміни до записів Реєстру прав власності. Тобто погашення запису щодо права власності за попереднім власником нерухомого майна залежить виключно від особистого бажання теперішнього володаря та не обмежує його у здійсненні прав щодо розпорядження своїм майном.
Більш детальну консультацію з питань державної реєстрації можна отримати за телефоном: (06264) 42481.
Юстиція відкрита для людей
Адреса, яка є місцезнаходженням (місцем проживання) фізичної особи – підприємця
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно – правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців регулюються Законом України “ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” (далі – Закон про реєстрацію).
Відповідно до Закону про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою – підприємцем) фізичної особи – підприємця.
Провідний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Богдан Гордієнко надає роз’яснення стосовно визначення терміну “місцезнаходження”.
Термін “місцезнаходження” для фізичної особи, яка має намір стати підприємцем є загальним та включає відомості про місце проживання фізичної особи або іншу адресу, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою.
Згідно Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Закон України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” відповідно до Конституції України регулює відносини, пов’язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні. Відповідно до цього Закону вільний вибір місця проживання чи перебування – право громадян України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно – територіальної одиниці, де вони хочуть проживати або перебувати.
Місце перебування – адміністративно – територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, - довідка про звернення за захистом в Україні.
Місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно – територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
Окрема категорія громадян яка потребує уваги – це внутрішньо переміщені особи. Згідно Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” до такої категорії осіб належать: громадяни України, іноземці або особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах та мають право на постійне проживання в Україні, яких змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених вище. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).
Крім того повідомляємо, що відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Отже, на сьогодні доволі широке тлумачення терміну «місцезнаходження».
Відповідно до діючого законодавства, фізичні особи, які мають намір стати підприємцями, повинні зазначити в заяві про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця адресу, яка є місцем проживання або іншу адресу, за якою можливо здійснювати з ними зв’язок.
Додатково інформуємо, що за правовою допомогою та роз’ясненнями у сфері державної реєстрації об’єктів нерухомого майна та бізнесу, оскарження дій державних реєстраторів можна звернутись до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за телефоном у м. Краматорську (06264)42481.
Юстиція відкрита для людей.
Законодавчі зміни щодо нарахування тарифів - ініціатива #Чесна платіжка
Ще у лютому 2019 року Кабінет Міністрів України звернув увагу на те, що громадянам за наявності лічильників газу приходять платіжки із застосуванням коефіцієнтів приведення до стандартних умов. Це, у свою чергу, суттєво збільшувало вартість газу, що стало причиною нарахування заборгованості за попередні періоди.
Урядом було ініційовано звернення до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Внаслідок дієвого діалогу НАК «Нафтогаз України» знизило ціну на газ для населення. Зараз вона майже однакова для всіх регіонів. Однак, ціна на тепло залишалася різною.
З метою захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг та відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» Кабінет Міністрів України 26 червня 2019 року прийняв постанову № 560 «Деякі питання захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг».
Даною постановою на опалювальний сезон 2019-2020 роки Урядом встановлено граничні ціни/тарифи на послуги для населення міст обласного значення та міста Києва. Так, у разі оснащення приладами обліку теплової енергії встановлено верхній поріг для нарахування до сплати 1400 гривень за 1 Гкал, За відсутності приладів обліку громадяни будуть сплачувати 35,21 гривні за 1 кв. метр. Граничні тарифи за постачання гарячої води за умови підключення рушникосушильників до систем постачання гарячої води становлять 83,66 гривні за 1 куб. метр, у разі їх відсутності - 75,74 гривні за 1 куб. метр.
При цьому, оплата послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води населенням міст обласного значення та міста Києва здійснюється з урахуванням встановлених відповідними органами місцевого самоврядування цін/тарифів, які не перевищують граничні ціни/тарифи.
У свою чергу, за підрахунками, це надасть можливість знизити в середньому вартість опалення й гарячої води на 14%, а в окремих містах-рекордсменах вартість опалення впаде на 40%.
Цього ж дня в Україні стартувала всеукраїнська правопросвітницька інформаційна кампанія «Чесна платіжка», метою якої є підвищення рівня обізнаності громадян щодо правильного нарахування тарифів на послуги з постачання теплової енергії і гарячої води.
Кампанія «Чесна платіжка» реалізується Міністерством юстиції спільно з системою безоплатної правової допомоги. Дана ініціатива допоможе громадянам дізнатися про захист своїх прав як споживачів житлово-комунальних послуг, а також як діяти у випадку отримання «нечесної платіжки».
Важливим кроком Міністерства юстиції є запуск онлайн-калькулятору розрахунку «чесної платіжки», яким кожен може скористатися на сайті Урядового порталу та Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua/pages/calc-service).
Дана соціальна ініціатива надає можливість українцям самостійно вирахувати реальну вартість спожитих комунальних послуг.
Звертаю Вашу увагу, що з питань захисту прав або необхідності отримання консультації кожен може звернутися до системи безоплатної правової допомоги за телефоном гарячої лінії: 0800-213-103.
Нове в законодавстві адміністративних послуг у сфері міграції.
Мін'юст розпочав інформування громадян про їхні права у сфері житлово-комунальних послуг: як діяти в разі отримання нечесної платіжки та як домогтися перерахунку вартості опалення.
Міністр юстиції Павло Петренко нагадав, що відповідно до урядової постанови від 26 червня 2019 року № 560 "Деякі питання захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг" запроваджується гранична ціна на послуги для населення міст обласного значення та міста Києва з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води на опалювальний період 2019/2020 років. Гранична вартість тепла зафіксована на рівні 1400 грн. за 1 Гкал за наявності лічильника або 35,21 грн. за 1 м2 у разі відсутності лічильника. На гарячу воду по всій Україні встановлено граничний тариф для населення на рівні 83,66 грн. за 1 куб. м за наявності сушарок та підключення їх до систем постачання гарячої води, 75,74 грн. за 1 куб. м - у разі їх відсутності.
На сайті урядового порталу та Мін'юсту запущено калькулятор тарифів, тож тепер можна самостійно розрахувати вартість економії. Також Міністерство юстиції розробило алгоритм дій для споживачів житлово-комунальних послуг, які хочуть захистити свої права у разі, якщо органи місцевого самоврядування не виконують рішення Уряду.
П. Петренко зауважив, що кожен охочий може перевірити на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування, який встановлює тариф на послуги теплопостачання та постачання гарячої води, чи здійснено перерахунок тарифів відповідно до урядової постанови.
Зокрема, якщо орган місцевого самоврядування не перерахував тарифи, потрібно звернутися на урядову гарячу лінію або направити звернення на адресу Кабміну, повідомивши про бездіяльність влади на місцях. Також потрібно звернутися безпосередньо до органу місцевого самоврядування з вимогою щодо виконання рішення Уряду, після цього - до постачальника послуги для перерахунку ціни за опалення. Усі зразки документів для перерахунку ціни розміщено на сайті Мін'юсту.
Зросла вартість оформлення документів
з безконтактним електронним носієм.
Такими документами є паспорт громадянина України (ID-картка), паспорт громадянина України для виїзду за кордон, біометричні посвідки для іноземців - на тимчасове та постійне проживання. Водночас змінилася і вартість бланків таких документів.
Такі зміни містяться у постанові Кабміну № 371 , яка набула чинності 1 липня.
Відтепер нові суми адміністративного збору складатимуть:
- при оформленні ID-картки до 20 робочих днів - 345 грн (126 грн вартість адмінпослуги та 219 грн вартість бланка), раніше 279 грн;
- при оформленні ID-картки до 10 робочих днів - 471 грн (252 грн вартість адмінпослуги та 219 грн вартість бланка), раніше 366 грн;
- при оформленні закордонного паспорта до 20 робочих днів - 682 грн (352 грн вартість адмінпослуги та 330 грн вартість бланка), раніше 557,32 грн;
- при оформленні закордонного паспорта до 7 робочих днів та до 3 робочих днів у разі наявності підстав - 1034 грн (704 грн вартість адмінпослуги та 330 грн вартість бланка), раніше 810,32 грн.
Зокрема, для громадян, які вже здійснили оплату адміністративного збору, але не встигли оформити документ до 30 червня 2019 року, передбачено можливість здійснити доплату для отримання адміністративної послуги.
Вартість оформлення документів підвищується вперше, починаючи з 2016 року.
Зазначимо, що відповідно до ст. 20 Закону «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», гранична вартість адміністративних послуг залежить від розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року. При цьому кошти, отримані як частина адміністративного збору спрямовуються до місцевих бюджетів.
Нагадуємо, зараз розмір прожиткового мінімуму встановлюється Законом про Держбюджет на відповідний рік.
25 квітня 2019 року Верховна Рада приняла Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Відповідно до Закону громадяни України мають володіти українською мовою. Сфера дії Закону не поширюється на приватне спілкування та здійснення релігійних обрядів. Відтепер за необхідністю кожен дорослий українець може безкоштовно пройти курси української мови.
Визначено перелік осіб, які зобов'язані застосовувати державну мовупід час виконання своїх службових обов'язків. Українська мова визнана робочою для діяльності:
- органів державної влади та органів влади АР Крим;
- органів місцевого самоврядування;
- підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності;
- закордонних дипломатичних установ України.
Передбачено створення нового державного органу - Національної комісії зі стандартів державної мови у складі 9 членів. Вона буде перевіряти рівень володіння державною мовою і видавати відповідні сертифікати для кандидатів на посади Президента, депутатів, їхніх помічників, чиновників, суддів та їхніх помічників, адвокатів, нотаріусів, керівників навчальних закладів. Також буде впроваджена посада Уповноваженого з захисту державної мови, який здійснюватиме захист української та прав громадян на можливість її отримання.
Зміни у медіа-сфері
Незалежно від форми власності телерадіоорганізації повинні будуть здійснювати мовлення українською. Встановлені такі ліміти:
- тривалість іншомовних програм не може перевищувати 20 % добового мовлення для телерадіоорганізацій, які транслюються менш ніж на половину областей України;
- 10 % для інших телеканалів і радіостанцій.
Друковані засоби масової інформації можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами за умови публікації й українською.
Також зміни торкнулися сфери книговидання.
Державні видавництва зобов'язані видавати державною мовою не менше 50 % книжок на рік.
У мистецтві
Дозволено показ культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів недержавною мовою, якщо цього потребує творчий задум автора. Однак, вистава в державному чи комунальному театрі у такому випадку повинна супроводжуватися перекладом українською за допомогою субтитрів чи звукового перекладу.
Фільми мають демонструватися державною мовою. Не заборонено показ іноземних фільмів мовою оригіналу з субтитруванням українською. Але встановлено ліміт: не більше 10% від сеансів кінотеатру на місяць.
Комп'ютерні програми з користувацьким інтерфейсом повинні буди виконані державною мовою та/або англійською мовою, або іншими офіційними мовами Європейського Союзу. Виняток складають програми:
- органів державної влади;
- органів місцевого самоврядування;
- підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності;
- заклади освіти державної і комунальної форм власності.
Прикінцевими положеннями передбачено адміністративну відповідальність за порушення Закону. Утім введення цієї норми перенесено на три роки з метою дати громадянам достатньо часу для опанування української на належному рівні.
Передбачено такі штрафи:
5100 - 6800 гривень для суб'єктів господарювання у разі повторного порушення протягом року;
3400 - 6800 гривень для державних службовців, у судочинстві, правоохоронцями тощо;
3400 - 5100 гривень за порушення у сфері освіти, науки, культури, книговидання, у користувацьких інтерфейсах комп'ютерних програм та веб-сайтів, у сфері інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної і проектної документації, реклами, охорони здоров'я, спорту, телекомунікацій та поштового зв'язку, транспорту.
